ВИРАЗКОВА ХВОРОБА Вирззкова хвороба - це хронічне захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, яке протікає циклічно, характеризується так званою сезонністю, утворенням виразок в період загострення. Виникає виразкова хвороба як наслідок розладу гуморальної і ендокринної регуляції секреторних і моторних процесів, а також порушень захисних механізмів слизової оболонки гастродуоденальноі зони. Вперше неускладнену і ускладнену виразку шлунка описав у 1817 році наш Федір Уден. За кордоном запотчаткував вивчення виразки шлунка Крувельє, який у 1856 році узагальнив результати своєї тридцятирічної роботи на цим захворюванням. Довгий час вчені рахували виразку шлунка й дванадцятипалої кишки. як місцеве захворювання. Згодом завдяки працям видатних вчених було встановлено, що виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки є загальним захворюванням, при якому провідне місце займають розлади механізмів регуляції діяльності шлункових залоз з наступним утворенням так званої пептичної виразки. В цьому велика заслуга таких вчених як М.П.Кончаловський, М.Д. Стражеско, М.М.Губергріц, М.І.Лепорський, Р.А.Лурія, М.В.Чорноруцький, М.І.Певзнер, В.М.Смотров, В.М.Іванов, І.М.Флекель, К.М.Биков, І.Т.Курцин, Г.Й.Бурчинський, А.П.Пелещук. Зустрічається це захворювання у людей будь-якого віку, але все ж частіше у віці 30-40 років. Американські вчені наводять дані про те, що це захворювання зустрічається у 1О-процентів чоловічого населення. В.Т.Маколкін (1987) рахує, що виразковою хворобою хворіє 5-процентів дорослого населення. Причому міське населення хворіє виразковою хворобою частіше, ніж сільське, чоловіки хворіють в шість-сім разів частіше, ніж жінки. Етіологія. Виразкова хвороба- це поліетіологічне захворювання. Тепер описано понад 40 факторів ризику виникнення виразкової хвороби. Їх можна поділити на дві валикі групи: основні фактори які обумовлюють розвиток захворювання і фактори, які сприяють цьому патогенна роль яких визначається при наявності основних факторів. За данними В.І.Маколкіна (1987) до основних факторів ризику виникнення виразкової хвороби відносяться: - нервово-психічні перенапруження, гострі й хронічні психічні травми, баротравми, закриті черепно-мозкові пошкодження, розлади діяльності ендокринних залоз; хронічні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, зокрема гастрити, гастродуоденіти, бульбіти, дуоденіти, які протікають з ушкодженням слизової оболонки і порушеннями шлункової секреції і моторики; порушення ритму й характеру харчування. До факторів, які сприяють розвитку виразкової хвороби відносяться такі, як: - конституційні й спадкові особливості, в тому числі збільшення, кількості обкладальних клітин (тих, що виробляють соляну кислоту), група крові ( ті, що мають 0 (І) групу крові хворіють частіше, ніж інші); - вплив зовнішнього середовища (ритмічні зміни вологості, атмосферного тиску, температура); - зловживанням курінням та алкоголем; - супутні захворювання (гепатити, цирози печінки). Починаючи з 1983 року посилено вивчається й інша точка зору на етіологію виразкової хвороби. Мова йде про роль мікробного інфікування слизової оболонки антрального відділу шлунка. Цей мікроорганізм виявляють у 75-процентів хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Він є анаеробом, розташовується під шаром слизу на поверхні шлункового чи дуоденального епітелію. Інфікування антрального відділу шлунка зростає в разі поверхневого гастриту незалежно від того чи є гастрит самостійним захворюванням чи супутником виразкової хвороби. Патогенез. Механізм виникнення виразкової хвороби вивчений ще недостатньо. Припускають, що під впливом вказаних вище етіологічних чинників порушується функціональний стан кори великих півкуль і гіпоталамо- гіпофізарноі системи, підвищується активність парасимпатичної нервової системи (таблиця 1). Внаслідок переважання парасимпатичної нервової системи над симпатичною посилюється секреція шлункового секрету та моторна фрункція шлунка. Все це в поєднанні з спадково-конституційнимими особ...